Як домогтися того, щоб у старості людина відчувала себе щасливою? Для літньої людини сімейні стосунки мають велике значення. Вони дають відчуття захищеності, своєї потрібності до навколишнього світу, визначаючи радощі, прикрощі та турботи пенсіонера. Їм насамперед хочеться поділитися своїм досвідом, який, на їхню превелику образу, нікого не цікавить. У сучасному суспільстві соціальна роль старих начебто „викреслена зі сценарію”. Тому літнім людям не вдається включитися в життя молодшого покоління – їхній, досвід, у тому числі й людського спілкування, застарів разом із ними і вже не є актуальним. І що найприкріше – уважно вислухати старшу людину ніхто не хоче. Але при всьому своєму досвіді, багато людей похилого віку практично безпомічні. Іноді вони не можуть навіть доглянути за собою. На думку спеціалістів, для спокійного та доброго життя людям похилого віку, потрібно небагато, потрібно лише мати власне житло (навіть якщо це тільки окрема кімната) та зв’язок із навколишнім світом, зустрічі та спілкування з родичами, сусідами. Під керівництвом Карітас-Спес було організовано роботу двох будинків для людей похилого віку, в яких працівники Карітас опікуються та доглядають мешканців цих будинків. Крім осіб похилого віку, там також проживають люди з обмеженими можливостями.

При центрі Карітас-Спес Городок існує та утримується Будинок Милосердя для cамотніх, неповносправних, хворих людей. Переважно це є особи похилого віку. Збудовано будинок стараннями отця Владислава Ванагса МІС. Пізніше добудовано ще один будинок за підтримки західних благодійних організацій: Карітас Польща, Rеnоvаbis, Кіrсhе іn Not. Закінчено будівлю для людей похилого віку в Городку у 2000 році.
На сьогоднішній день в Будинку Милосердя проживає 43 людини. Всі підопічні мають постійну опіку, триразове харчування, щоденний медичний догляд. Є своя каплиця у якій щоденно відправляється Свята Меса; кожної першої п'ятниці місяця усі мешканці приступають до Таїнства Сповіді. В Будинку Милосердя від 2002р. працюють сестри монахині з ордену Сестер Служниць Непорочної Діви Марії, котрі приїхали з міста Дембіце (Польща).

Дім опіки ім. св. Єлизавети в с. Олександрівка Житомирської області. В домі перебуває 10 людей переважно похилого віку (найстарша мешканка будинку має 89 років) Середній вік 60-70 років. Обслуговує їх дві сестри милосердя. Також в харитативному центрі „Олександрівка” наявна їдальня, де працюють працівники кухні, що готують їжу для підопічних цього будинку.


Повернутись наверх