Щодня на вулицях міста ми бачимо людей, яких соціум викинув за межі своєї впорядкованої та правильної буденності. Хтось намагається їх не помічати, хтось час від часу подасть їм милостиню, менше – спробують поспілкуватись та почути їхню історію. Але є й ініціативи, що прагнуть організувати системну допомогу для безпритульних. Так, Карітас-Спес підтримує ініціативу брата Себастіяна Янковського OMI, який організував благодійну їдальню в Києві.

Брат Себастіян розповідає, що все розпочиналось у лютому 2013 року з роздачі бутербродів та чаю. З часом з’являлося все більше як охочих поїсти безхатченків, так і волонтерів. Одна з них, пані Ольга, запропонувала робити гарячі страви, і вже тривалий час двічі на тиждень готує багатолітрові каструлі супів, борщів, бульйонів та інших страв.

Сьогодні благодійна кухня має 45 волонтері�� і майже 200 людей, які чекають смачної вечері у визначеному місті та у визначений час. Безхатченки мають можливість не лише поїсти, а отримати необхідну медичну допомогу, зробити перев’язку, навіть постригтися і, звичайно, ж поспілкуватися між собою та з волонтерами. Кожен з них має власну історію: хтось втратив житло через аферу, від когось відмовилися діти, дехто живе на вулиці цілими сім’ями та поколіннями, є й такі, що за станом здоров’я і через тотальну самотність змушені сидіти в інвалідному візку на одному місці, не зважаючи на дощ чи негоду.

Також взяли під опіку безхатченків, які перебувають у Київській клінічній лікарні №1 на Червоному хуторі: волонтери не лише привозять їм їжу та одяг, а й здійснюють показ фільмів у підвалі лікарні, грають на гітарі. Часом влаштовують справжні пікніки та святкові вечері. Нещодавно «благодійна кухня» почала опікуватись пораненими у військовому госпіталі, закупивши та доставивши для них воду.

Люди на місцях охоче долучаються з допомогою, налагоджено співпрацю з іншими організаціями, зокрема «Соціальний патруль», завдяки чому безпритульні Києва не залишені на одинці зі своїми злиднями.

Нижче – розклад благодійної кухні, до якої можна залучатись, допомагаючи коштами, продуктами, роздачею їжі та своїми ініціативами.

Щочетверга та щосуботи

17:00   Вул. Кіото

                        (парк за зупинкою автобуса № 81 та тролейбуса №37)

18:00   Вул. Малишка

                        (біля електростанції навпроти аптеки "Пані" в будинку № 24)

18:50   Вул. Німанська

                        (за станцією м. Дружби Народів навпроти Приват Банку)

19:45   Пр. Червонозоряний         

                        (під мостом поміж автовокзалом, Деміївським ринком та фабрикою "Рошен")

20:30   Вул. Георгія Кірпи

                        (паркінг біля Південного залізничного вокзалу)

21:30   Вул. Спаська

                        (біля старої диспетчерської автобуса № 51)

29 травня у Харкові відбувся інгрес Станіслава Широкорадюка, Президента Карітас-Спес, як новообраного ординарія Харківсько-Запорізької дієцезії.

У Харківській катедрі Успіння Діви Марії для Служби Божої та щоб розділити урочистість разом з єпископом Станіславом, зібрались представники духовенства, серед яких Апостольський нунцій в Україні архієпископ Томас Едвард Ґалліксон, голова єпископату України архієпископ Мечислав Мокшицький, ординарії дієцезій РКЦ в Україні, а також Архієпископ Харківсько-Полтавський УАПЦ Ігор Ісіченко та єпископ Харківсько-Богодухівський УПЦ Київського Патріархату Митрофан.

Також молились за владику єпископи, священики, монахи, монахині і вірні, серед яких – як місцеві парафіяни, так і гості з різних куточків України та з-за її меж. Представники дипломатичного корпусу та місцевої влади теж привітали нового ординарія. Щоб підтримати свого керівника у такий хвилюючий для нього момент до Харкова приїхали й працівники Карітас-Спес.

Єпископ Станіслав Широкорадюк у проповіді, пригадавши про зворушливі і важливі моменти, серед яких і консекрація у Римі, все ж вважає найщасливішим днем той, коли він став священиком: «Це була моя ціль, яку було важко досягнути. Все, що було потім – обов’язки, відповідальності і хрест, мушу визнати, що неважкий, бо Бог завжди був поруч». Єпископ Станіслав також розповів про свої плани, сподівання щодо служіння на новому місці. Він переконаний, що плани йдуть від Бога, тому головним завданням є виконувати Його волю. Єпископ наголосив на рівноцінності пасторальної та харитативної діяльності: «Це як ефективна праця з двома руками, як дихання двома легенями, як птах, котрий літає з двома крилами». Україна, за словами владики, потребує зараз духовного відродження, тому так важливо «проповідувати правду, яка б звільняла нас від несправедливості». Єпископ Станіслав попросив про молитву для того, щоб він зміг виконати волю Божу в служінні церкви.

Працівники Карітас-Спес, знаючи відданість свого керівника у служінні Богу та іншим, вірять, що східні і південні області нашої країни і справді стануть ще й «духовною кузнею».

Будемо молитись за те, що Бог допоміг Вам, Екселенціє, у цій нелегкій, але такій важливій справі!

Інколи підтримка словом, спілкуванням, розумінням може б��ти не менш потрібною і важливою, ніж допомога продуктами харчування, одягом та іншими речами. Тому, крім матеріальної підтримки, працівники Соціального центру у Києві час від часу, переважно у передсвятковий період, організовують зустрічі зі своїми підопічними. Так, у квітні перед Великоднем у Соціальному центрі на зустріч з єпископом Станіславом Широкорадюком зібралося близько двадцяти підопічних, серед яких літні, хворі чи самотні люди. Єпископ провів для них службу Божу, після чого всі могли взяти участь в агапі, а також отримати продуктові пакунки. Розмовляли між собою, спілкувались з єпископом Станіславом та сестрами і працівниками Соціального центру, і, можливо, це спілкування принесло в їхні життя трошки більше любові, радості та віри.

Карітас-Спес готується розпочинати сезон літніх дитячих відпочинків. В цьому році діти з малозабезпечених родин матимуть змогу побувати не лише в традиційних Яблуниці, Олександрівці та Зарічанах, а й у Пульмо – на Шацьких озерах. Розподіл прохань про відпочинок груп відбувся 9 квітня у центральному офісі «Карітас-Спес» за присутності президента «Карітас-Спес» єпископа Станіслава Широкорадюка, генерального секретаря о. Віктора Симона, відповідальної за проект «Дитячі відпочинки» Олени Кави, с. Зофії Паюк, директора Дитячого селища «Яблуниця» Олега Гелемея, с. Марії Морозовської з Харитативного центру «Олександрівка».

Цьогоріч планується оздоровлення понад двох тисяч дітей з різних куточків України: з парафії, будинків сімейного типу і дитячих будинків, інтернатів, зокрема, з Житомирської школи-інтернату для глухих. Окрім дитячих літніх таборів, проводитимуться Оази для подружжя та молоді.

Центри почнуть приймати своїх гостей вже з 30-го травня, а поки мають час підготуватися, щоб створити всі умови для корисних та цікавих літніх канікул.

Російська окупація змусила вже близько трьох тисяч кримчан покинути свої домівки та втекти на материк, де вони отримали прихисток у 18-и областях України. Центри «Карітас-Спес» в Олександрівці Житомирської області та Яблуниці Івано-Франківської області теж готові приймати переселенців з окупованої території.

Про таку можливість використання центрів дитячих відпочинків для поселення потенційних біженців з гарячих точок України обговорили 4 квітня Генеральний секретар Карітас-Спес о. Віктор Симон разом з представником Карітас Європа Гаральдом Гаппелем, відповідальним за відповіді на екстренні ситуації, а також з президентом «Карітас України» УГКЦ Андрієм Васьковичем.

Першим питанням порядку денного була політична ситуація в Україні та участь Карітасу в подіях, яка першочергово полягає у наданні соціальних, медичних, психологічних послуг жертвам насильства. Подальший розвиток одного з основних проектів «Карітас-Спес» – оздоровлення дітей – теж набув підтримки та схвалення.

Ми дуже вдячні колегам з міжнародної родини Карітасу, які допомагають нам у цей нелегкий час. «Основним викликом для мережі Карітас зараз є передбачити різні можливі сценарії у зв’язку зі швидкою зміною політичних обставин і адаптувати свій підхід у діяльності до більш гнучкого режиму», – підкреслює Гаральд Гаппел, говорячи про першочергову необхідність фізичної та психологічної реабілітації жертв протистоянь та допомогу біженцям з Криму та з інших можливих гарячих точок України.

Події зими, а особливо останніх тижнів у Києві та по всій Україні змусили відкласти багато звичних справ та спрямувати свою увагу, енергію, діяльність на Євромайдан. Вболівати, допомагати, брати участь, тужити, молитися, надіятися і діяти.

Коли 18 лютого Церква св. Олександра сховала у своїх стінах наляканих майданівців, які бігли угору по вул. Трьохсвятительській, ми навіть не могли уявити, що костьол на найближчі дні перетвориться в медичну частину, де допомогу надаватимуть багатьом пораненим.

Ми вже пережили ці трагічні події, але наслідки, схоже, будуть тривалими, особливо для тих, хто став жертвами чи учасниками кривавих подій та для їхніх близьких. Тому «Карітас-Спес» розширює та підсилює деякі з напрямків своєї діяльності, спрямовуючи їх на підтримку людей, які постраждали на Майдані. Серед таких напрямків наступні:

1. Медична допомога, яка полягає у забезпеченні необхідними ліками та кваліфікованою волонтерською роботою медичних сестер та лікарів.
2. Соціальний супровід постраждалих та їхніх сімей, адресна допомога у вигляді їжі та одягу.
3. Психологічна підтримка, яка зараз особливо необхідна учасникам, свідкам та волонтерам кривавих подій, а також родинам загиблих.
4. Робота з дітьми та підлітками, які також стали свідками насильства та жорстокості, відбуватиметься у Соціальному центрі в Києві та дитячих відпочинкових центрах «Карітас-Спес».

Підтримка постраждалих буде здійснюватися не лише в Києві, а й в осередках Карітас-Спес по всій Україні.

Ми висловлюємо щирі співчуття постраждалим та родинам загиблих та повідомляємо про свою відкритість до їхніх потреб та проблем.

Акцією «Різдвяна допомога дітям» Карітас-Спес прагне підтримати і подарувати свято для тих, хто цього найбільше потребує. Серед таких діток – народжені з генетичною хворобою фенілкетонурія.  Щороку для понад 50 дітей з усієї Житомирської області відбувається справжнє різдвяне свято з подарунками, а це – спеціальні безбілкові продукти харчування, які здатні зберегти організми від згубного впливу хвороби на розвиток дітей. Проблема полягає ще й у тому, що такі продукти харчування є недешевими, адже виробляються переважно за кордоном. Держава частково допомагає з ліками та харчуванням, але хворі, які досягли 18-ліття, наприклад, залишаються без додаткового фінансування.

18 грудня у головному офісі Карітас-Спес Києво-Житомирської Дієцезії, що у Житомирі, зібралося 52 дитини за святковим солодким столом разом зі своїми батьками, також були присутні керівник обласного фонду «Доля» Тетяна Ліневич, генеральний секретар «Карітас-Спес» в Україні о. Віктор Симон, лікар-генетик Галина Туркова. Говорили про проблеми, з якими зіштовхуються, обмінювалися досвідом, дякували за допомогу та слухали вірші та пісні у виконанні діток.

Різдвяні свята наближаються, а разом з ними – надія та віра у краще. А турбота, любов та небайдужість здатні подарувати цю надію тим, хто опинився у складних життєвих обставинах.

19 грудня до Церкви Святого Миколая в Києві завітав Святий Миколай, де на нього вже чекало близько чотирьохсот дітей.

На це свято завжди чекають з нетерпінням, а особливо діти з київських інтернатів, будинків сімейного типу, а також з багатодітних сімей. Чекають, а тому й готуються ретельно: аналізують свою поведінку за рік, вивчають вірші, пісні, молитви. А діти, які відвідують Соціальний центр в Києві, навіть підготували театралізовану постановку про подорож у часи, коли народився Ісус.

Дійство гарно супроводжував хор різдвяними піснями та колядками. Коли ж з’явився Святий Миколай, діти оточили його одразу, щоб з ним поспілкуватися, розповісти вірш чи заспівати. Згодом він роздав усім смачні солодкі подарунки, а головний подарунок на Свято Миколая для Карітасу – це щирі усмішки та радість дітей.

Стартувала щорічна акція допомоги дітям-сиротам «Різдвяна свічка». Ще два тиж��і під час недільних святих мес у Соборі Св. Олександра в Києві можна долучитися до благодійних пожертв та отримати Різдвяну свічку. Це гарна можливість подарувати радість і свято дітям, які позбавлені турботи й тепла батьків.

4 листопада на Німецькому військовому кладовищі працівники Карітас-Спес вшанували усіх померлих.

На цьому місці, що знаходиться неподалік від Південного кладовища, поховані німецькі солдати, які загинули під час Другої світової війни.

Службу провів генеральний секретар Карітас-Спес, о. Віктор Симон.

Молитися за всіх, і зокрема за тих, хто цього найбільше потребує, стало традицією для Карітас-Спес, який щороку в час поминання померлих, здійснює подібні заходи.